Територіальні органи ДФС
у Львівській області

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Який із запропонованих нових наборів даних у формі відкритих даних Ви вважаєте є найбільш пріоритетним

В Личаківському управлінні відбувся відбулась «гаряча лінія» на тему: «Погашення податкового боргу»

16.08.2019

Нещодавно у Личаківському управлінні ГУ ДФС у Львівській області відбувся черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Погашення податкового боргу».

З платника податків району спілкувалася заступник начальника відділу погашення боргу Галина Піцишин. Кожному платнику податків, який зателефонував на «гарячу лінію», було надано повну та вичерпну відповідь щодо питань, які їх цікавили відповідно до теми заходу.

Пропонуємо Вашій увазі основні питання, які надійшли від платників податків під час сеансу телефонного зв’язку.

 

З якої дати виникає право податкової застави при наявності податкового боргу?

 

Відповідно до п.п.89.1.1. п.89.1. ст.89 Податкового Кодексу України у разі несплати у строки суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, право податкової застави виникає з дня, що настає за останнім днем визначеного строку.

 

Яка передбачена відповідальність, якщо суб’єкт господарювання своєчасно не сплачує розстрочені суми податкового боргу (грошових зобов’язань)?

 

У разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу. З дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ст. 100 Податковим кодексом України.

 

Яке майно ФОП не може бути використане як джерело погашення податкового боргу?

 

Відповідно до п. 87.3 ст. 87 Податкового Кодексу України не можуть бути використане як джерело погашення податкового боргу платника податків наступне майно:

- майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;

- майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію);

- давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;

- майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;

- кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;

- майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;

- майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;

- кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління,

- власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

 

Які документи необхідно представити платнику податків для прийняття рішення про списання «безнадійного» податкового боргу, що виникли унаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин)?

 

У разі, якщо борг платника податків виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), платник податків звертається до територіального органу ДФС за місцем обліку «безнадійного» податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов'язково додаються документи, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним, а саме:

- висновки торгово-промислової палати України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України;

- висновки уповноважених органів іншої держави, які легалізовані консульськими установами України, - у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави;

- рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха, у тому числі рішеннями щодо визначення окремих місцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, які спричинили втрату врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, що перевищують 30 відсотків середнього врожаю за попередні п'ять календарних років;

- рішеннями обласних рад - у випадках, встановлених Податковим Кодексом;

- висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати форс-мажорні обставини.

 

У який термін видається Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та строк її дії?

 

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 03.09.2018 №733, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27.09.2018 року за №1102/32554, «Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи» Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано. Строк дії Довідки становить десять календарних днів з дати її формування. У Довідці обов'язково зазначається термін її дії.

 

В які строки надсилається податкова вимога і які відомості вона повинна містити?

 

Відповідно до п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені Податкового кодексу України строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків (п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України).

 

Яка дата вважається датою погашення податкового боргу?

 

Датою погашення податкового боргу є день зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом. При цьому, оскільки нарахування пені закінчується у день погашення податкового боргу, то датою погашення податкового боргу згідно з п.2.3 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.12.10 №953 є:

- день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань;

- день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов’язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

- день прийняття рішення про скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

У разі погашення суми податкового боргу (його частини) іншим шляхом, зокрема, розстрочення (відстрочення) сум платежів, подання платником податків декларацій (у тому числі уточнюючих) з від’ємним значенням суми податкових зобов’язань тощо, нарахування пені закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах, тобто датою погашення податкового боргу у цьому випадку є дата фактичного здійснення такого погашення, зафіксована у відповідних документах.