Територіальні органи ДФС
у Львівській області

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Який із запропонованих нових наборів даних у формі відкритих даних Ви вважаєте є найбільш пріоритетним

Ви запитували на семінарі

07.10.2016

Фізична особа-підприємець 2 групи планує відкрити в 2017 р. кафе-бар в сільській місцевості, де відсутнє централізоване водопостачання, тому за цих обставин доведеться здійснювати забір води з власної свердловини. Чи може за цих умов ФОП перебувати на спрощеній системі оподаткування? Чи є в проекті якісь зміни щодо такої ситуації?

Відповідно до п.п.5 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.

Згідно з п.п.3 п.299.10 ст.299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Враховуючи вищевикладене, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку здійснює видобуток корисних копалин, тобто займається видом діяльності, який не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, то контролюючі органи мають право анулювати реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, незалежно від того, що видобуток корисних копалин не пов’язаний з отриманням доходу.

При цьому видобуток корисних копалин фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку є порушенням умов перебування платника податку на спрощеній системі оподаткування.

Право на податковий кредит у фізичної особи – підприємця

Підприємець здійснює перевезення вантажів вантажним автомобілем. Придбав акумулятор до нього з податком на додану вартість. Чи має право цю суму включити в податковий кредит та у витрати?

Загальний порядок формування податкового кредиту з ПДВ як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб – підприємців, зареєстрованих платниками ПДВ, регламентовано ст.198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.198.3 якої податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів, послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Податкового кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Податкового кодексу.

Отже, до податкового кредиту фізичних осіб – підприємців, зареєстрованих платниками ПДВ, можна включати суми ПДВ, нараховані (сплачені) у зв'язку з придбанням основних засобів, використання таких засобів в оподатковуваних операціях у межах їх господарської діяльності, наявності належного документального оформлення, підтвердження відповідних витрат, відображення їх у книзі обліку доходів і витрат (книзі обліку доходів).

Новий вид діяльності. Коли можна розпочати ним займатися фізичній особі – підприємцю?

Фізична особа – підприємець на спрощеній системі 3 група додає новий КВЕД діяльності. Чи можна розпочати займатися цією діяльністю з дня внесення КВЕД і надавати послуги юридичним особам? Чи потрібно подавати заяву в ДФС?

Фізична особа – підприємець на спрощеній системі 3 група має право отримувати дохід за новими видами діяльності КВЕД при умові занесення держреєстратором відповідних змін у держреєстр.

Відповідно до п.298.6 ст.298 Податкового кодексу України у разі зміни податкової адреси суб'єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни.

До заяви включаються відомості (за наявності) про зміну видів господарської діяльності згідно з п.п.298.3.1 п.298.3 ст.298 Податкового кодексу України.

Інвентаризація у приватного підприємця

Чи зобов’язана фізична особа – підприємець проводити інвентаризацію?

На сьогодні відсутні нормативні вказівки щодо порядку організації, строків, вимог до документального оформлення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей для фізичних осіб – підприємців. Однак, Податковий кодекс України має чіткі вказівки про те, що у платників податків (в т.ч. фізичних осіб –підприємців) може бути проведена інвентаризація товарно-матеріальних цінностей.

Так, згідно з підпунктом 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Фізична особа – підприємець під час проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки може використовувати зразки форм первинних документів, які передбачені для використання юридичними особами.
 

РРО і фізичні особи – підприємці у 2016 році

Чи є якісь зміни щодо РРО?

Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України, Законом України від 06 липня 1995 року N265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон N 265).

Закон N 265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія цього Закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Відповідно до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1,0 млн. гривень.

Про оподаткування у разі надання допомоги волонтеру

Юридична особа надає допомогу волонтеру, зареєстрованому в реєстрі волонтерів, для АТО. Чи будуть кошти об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором?

Відповідно до п.п. «б» п.п.165.1.54 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Податковий кодекс) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, отриманої благодійниками - фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції в порядку, визначеному Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», для надання благодійної допомоги на користь осіб, визначених у підпункті «а» цього підпункту (безпосередньо таким особам або через Міністерство оборони України, Головне управління Національної гвардії України, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки України, Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Міністерство внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, через органи управління інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх з’єднання, військові частини, підрозділи, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету), у розмірі, фактично використаному на такі цілі, та на відшкодування документально підтверджених витрат таких благодійників, пов’язаних із наданням зазначеної благодійної допомоги. Правила цього підпункту застосовуються також до благодійної допомоги, отриманої зазначеними благодійниками - фізичними особами у звітному податковому році, що передує року їх внесення до Реєстру волонтерів антитерористичної операції.

Для цілей цього підпункту до членів сімей учасників бойових дій та/або учасників масових акцій громадського протесту в Україні належать: дружина, чоловік, які не одружилися вдруге, батьки, дід та баба (якщо батьки померли), неповнолітні діти, повнолітні діти - інваліди.

Сума (вартість) зазначеної у цьому підпункті благодійної допомоги, що не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку, визначається згідно з п.п.170.7.8 п.170.7 ст.170 Податкового кодексу.

Благодійна допомога, у тому числі гуманітарна допомога, яка надається на користь учасників АТО, згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. №1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556, відображається за «169» ознакою доходу.

Згідно з пп.1.7 п.16¹ підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Податкового кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України.

Оподаткування додаткового блага, наданого в натуральній формі

Організація надала не працівнику додаткове благо у натуральній формі. Вартість додаткового блага – 100 грн. Застосувавши натуральний коефіцієнт, оподатковуваний дохід близько 122 грн., податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) близько 21,96 грн. Ми сплатили ПДФО. Чи зобов’язаний нам працівник повертати на рахунок нашої організації вартість сплаченого ПДФО у сумі 21,96? І військовий збір слід обчислювати із 100 грн. чи з 122 грн.?

Відповідно до пп. 165.1.39 п. 165.1. ст. 165 Податкового кодексу України вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Відтак у 2016 році не підлягає оподаткуванню подарунок вартістю 689 гривень.

Згідно з пп.1.7 п.16¹ підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Податкового кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу.

Такий подарунок буде відображатися у розрахунку ф. № 1ДФ з ознакою доходу «160». 

Якщо вартість подарунку у 2016 році буде більша ніж 689 грн., то сума різниці між вартістю такого подарунку та 689 грн. підлягає оподаткуванню ПДФО, як додаткове благо відповідно до пп. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2. ст.164  Податкового кодексу України.

 Оподаткування гонорарів, виплачених за рахунок коштів гранту

За рахунок коштів гранту ТЗОВ проводить тренінги, виплачує гонорари лекторам. Чи оподатковуються гонорари? Як?

Згідно з пп.164.2.1 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Підпунктом 14.1.48 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що заробітна плата для цілей розділу IV Податкового кодексу – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Таким чином, гонорари оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором у загальновстановленому порядку.

Податок на нерухоме майно на будівлю, споруджену на орендованій землі

Своїми силами створено основний засіб – бокс складський. Приміщення ми орендуємо, а бокс дозволив спорудити орендодавець поряд з ним. Податок на нерухоме майно нараховувати?

Платниками податку виступають фізичні та юридичні особи, в т.ч. нерезиденти, які мають у власності об’єкти житлової або нежитлової нерухомості. Розрахунок податку здійснюється на підставі відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тобто за нежитлове приміщення, яке орендується, обов’язок щодо сплати податку покладено на власника цього об’єкту нерухомості. Щодо об’єктів, які спорудив орендар і власником яких є згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сплачувати податок на нерухоме майно зобов`язаний орендар.

У разі забору води з власної свердловини на єдиному аодатку фізична особа-підприємець перебувати не може

Фізична особа-підприємець 2 групи планує відкрити в 2017 р. кафе-бар в сільській місцевості, де відсутнє централізоване водопостачання, тому за цих обставин доведеться здійснювати забір води з власної свердловини. Чи може за цих умов ФОП перебувати на спрощеній системі оподаткування? Чи є в проекті якісь зміни щодо такої ситуації?

Відповідно до п.п.5 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.

Згідно з п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Враховуючи вищевикладене, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку здійснює видобуток корисних копалин, тобто займається видом діяльності, який не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, то контролюючі органи мають право анулювати реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, незалежно від того, що видобуток корисних копалин не пов’язаний з отриманням доходу.

При цьому видобуток корисних копалин фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку є порушенням умов перебування платника податку на спрощеній системі оподаткування.

Право на податковий кредит у фізичної особи – підприємця

Підприємець здійснює перевезення вантажів вантажним автомобілем. Придбав акумулятор до нього з податком на додану вартість. Чи має право цю суму включити в податковий кредит та у витрати?

Загальний порядок формування податкового кредиту з ПДВ як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб – підприємців, зареєстрованих платниками ПДВ, регламентовано ст.198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.198.3 якої податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів, послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Податкового кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Податкового кодексу.

Отже, до податкового кредиту фізичних осіб – підприємців, зареєстрованих платниками ПДВ, можна включати суми ПДВ, нараховані (сплачені) у зв'язку з придбанням основних засобів, використання таких засобів в оподатковуваних операціях у межах їх господарської діяльності, наявності належного документального оформлення, підтвердження відповідних витрат, відображення їх у книзі обліку доходів і витрат (книзі обліку доходів).

Новий вид діяльності. Коли можна розпочати ним займатися фізичній особі – підприємцю?

Фізична особа – підприємець на спрощеній системі 3 група додає новий КВЕД діяльності. Чи можна розпочати займатися цією діяльністю з дня внесення КВЕД і надавати послуги юридичним особам? Чи потрібно подавати заяву в ДФС?

Фізична особа – підприємець на спрощеній системі 3 група має право отримувати дохід за новими видами діяльності КВЕД при умові занесення держреєстратором відповідних змін у держреєстр.

Відповідно до п.298.6 ст.298 Податкового кодексу України у разі зміни податкової адреси суб'єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни.

До заяви включаються відомості (за наявності) про зміну видів господарської діяльності згідно з п.п.298.3.1 п.298.3 ст.298 Податкового кодексу України.

Інвентаризація у приватного підприємця

Чи зобов’язана фізична особа – підприємець проводити інвентаризацію?

На сьогодні відсутні нормативні вказівки щодо порядку організації, строків, вимог до документального оформлення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей для фізичних осіб – підприємців. Однак, Податковий кодекс України має чіткі вказівки про те, що у платників податків (в т.ч. фізичних осіб –підприємців) може бути проведена інвентаризація товарно-матеріальних цінностей.

Так, згідно з підпунктом 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Фізична особа – підприємець під час проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки може використовувати зразки форм первинних документів, які передбачені для використання юридичними особами.
 

РРО і фізичні особи – підприємці у 2016 році

Чи є якісь зміни щодо РРО?

Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України, Законом України від 06 липня 1995 року N265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон N 265).

Закон N 265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія цього Закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Відповідно до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1,0 млн. гривень.

Про оподаткування у разі надання допомоги волонтеру

Юридична особа надає допомогу волонтеру, зареєстрованому в реєстрі волонтерів, для АТО. Чи будуть кошти об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором?

Відповідно до п.п. «б» п.п.165.1.54 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Податковий кодекс) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, отриманої благодійниками - фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції в порядку, визначеному Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», для надання благодійної допомоги на користь осіб, визначених у підпункті «а» цього підпункту (безпосередньо таким особам або через Міністерство оборони України, Головне управління Національної гвардії України, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки України, Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Міністерство внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, через органи управління інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх з’єднання, військові частини, підрозділи, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету), у розмірі, фактично використаному на такі цілі, та на відшкодування документально підтверджених витрат таких благодійників, пов’язаних із наданням зазначеної благодійної допомоги. Правила цього підпункту застосовуються також до благодійної допомоги, отриманої зазначеними благодійниками - фізичними особами у звітному податковому році, що передує року їх внесення до Реєстру волонтерів антитерористичної операції.

Для цілей цього підпункту до членів сімей учасників бойових дій та/або учасників масових акцій громадського протесту в Україні належать: дружина, чоловік, які не одружилися вдруге, батьки, дід та баба (якщо батьки померли), неповнолітні діти, повнолітні діти - інваліди.

Сума (вартість) зазначеної у цьому підпункті благодійної допомоги, що не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку, визначається згідно з п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу.

Благодійна допомога, у тому числі гуманітарна допомога, яка надається на користь учасників АТО, згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556, відображається за «169» ознакою доходу.

Згідно з пп. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Податкового кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України.

Оподаткування додаткового блага, наданого в натуральній формі

Організація надала не працівнику додаткове благо у натуральній формі. Вартість додаткового блага – 100 грн. Застосувавши натуральний коефіцієнт, оподатковуваний дохід близько 122 грн., податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) близько 21,96 грн. Ми сплатили ПДФО. Чи зобов’язаний нам працівник повертати на рахунок нашої організації вартість сплаченого ПДФО у сумі 21,96? І військовий збір слід обчислювати із 100 грн. чи з 122 грн.?

Відповідно до пп. 165.1.39 п. 165.1. ст. 165 Податкового кодексу України вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Відтак у 2016 році не підлягає оподаткуванню подарунок вартістю 689 гривень.

Згідно з пп. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Податкового кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу.

Такий подарунок буде відображатися у розрахунку ф. № 1ДФ з ознакою доходу «160». 

Якщо вартість подарунку у 2016 році буде більша ніж 689 грн., то сума різниці між вартістю такого подарунку та 689 грн. підлягає оподаткуванню ПДФО, як додаткове благо відповідно до пп. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2. ст.164  Податкового кодексу України.

Оподаткування гонорарів, виплачених за рахунок коштів гранту

За рахунок коштів гранту ТЗОВ проводить тренінги, виплачує гонорари лекторам. Чи оподатковуються гонорари? Як?

Згідно з пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Підпунктом 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що заробітна плата для цілей розділу IV Податкового кодексу – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Таким чином, гонорари оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором у загальновстановленому порядку.

Податок на нерухоме майно на будівлю, споруджену на орендованій землі

Своїми силами створено основний засіб – бокс складський. Приміщення ми орендуємо, а бокс дозволив спорудити орендодавець поряд з ним. Податок на нерухоме майно нараховувати?

Платниками податку виступають фізичні та юридичні особи, в т.ч. нерезиденти, які мають у власності об’єкти житлової або нежитлової нерухомості. Розрахунок податку здійснюється на підставі відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тобто за нежитлове приміщення, яке орендується, обов’язок щодо сплати податку покладено на власника цього об’єкту нерухомості. Щодо об’єктів, які спорудив орендар і власником яких є згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сплачувати податок на нерухоме майно зобов`язаний орендар.