Територіальні органи ДФС
у Львівській області

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Чи вважаєте Ви, що набори даних у формі відкритих даних, які оприлюднюються ДФС є корисними для Вас?

Ви запитували на семінарі

09.02.2017

Шановні платники податків, до вашої уваги відповіді на запитання учасників семінарів, який відбулися 31 січня та 01 лютого  2017 року за участю фахівців Головного управління ДФС у Львівській області.

Комунальне підприємство було як прибуткове, так і збиткове за підсумками звітних періодів 2016 року. Як правильно сплатити частину чистого прибутку за рік.

Розрахунок частини чистого прибутку комунальне підприємство сплачує до місцевого бюджету. Нараховано і сплачено в ІІ кварталі – 1016 гривень, у ІІІ кварталі – - 531 гривня (збитки), за рік прибуток більший і по розрахунку – 2 726 гривень, до сплати за рік – 2 241 гривня, чи правильно? 1016-531=485; 2 726-485=2 241.

Відповідно до п.2 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138, із змінами і доповненнями, частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 16.05.2011 №285 „Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.05.2011 за №643/19381, визначено, що звітним періодом, за який подається розрахунок, є перший квартал, перше півріччя, три квартали, рік.

Таким чином, за рік підлягає нарахуванню 2726 грн. частини чистого прибутку (доходу), сплаті – 1 710 грн., так як за три квартали у підприємства є переплата в сумі 1 016 гривень.

Чи зараховується частина чистого прибутку у сплату податку на прибуток

 Частина статутного фонду підприємства належить державі. Чи зменшує частина чистого прибутку податок на прибуток?

Порядок розподілу прибутку господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, визначено Законом України від 21 вересня 2006 року №185-V „Про управління об'єктами державної власності”, зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 185).

Абзацом першим частини 5 ст.11 Закону № 185 визначено, що господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов'язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку „Дохід”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, із змінами та доповненнями, визначено, що дивіденди – це частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

Дивіденди нараховуються підприємством з чистого прибутку після розрахунків з бюджетом, розподіляються відповідно до установчих документів і виплачуються учасникам після вирахування податку.

Сума чистого фінансового результату (прибутку/збитку) визначається за даними форми № 2 ,,Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) П(С)БО” (рядки 2350, 2355), тобто чистий прибуток визначається після нарахування податку на прибуток.

 Як правильно виправити помилку в декларації з податку на прибуток

Звітність подаємо поквартально. Знайшли помилку в періоді за 9 місяців. Чи потрібно подавати уточнення до декларації за 9 місяців, чи все відображати в декларації за рік?

Порядок внесення змін у вже подані податкові декларації встановлено ст.50 Податкового кодексу України. Згідно з цією статтею, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (абз. 1 п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України).

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені (абзац 2 п.50.1 ст.50 Податкового кодексу).

Таким чином, згідно із п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України платник податків має:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

 Перехід зі спрощеної на загальну систему оподаткування. Як правильно відзвітувати

Підприємство з 1 жовтня 2016 року перейшло на загальну систему оподаткування. Коли слід подати декларацію з податку на прибуток підприємств?

Суб’єкти господарювання, які перейшли на загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий період, який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня того самого року.

Таким чином, під час декларування податку на прибуток за 2016 рік у разі переходу на загальну систему оподаткування з 01.10.2016 фінансовий результат до оподаткування визначають за правилами бухгалтерського обліку за період з 01.10.2016 по 31.12.2016. Крім цього, суб’єкт господарювання має подати фінансову звітність за 2016 рік.

 На суму поворотної фінансової допомоги фінансовий результат не коригується

Підприємство отримало поворотну фінансову допомогу від засновника на 1 рік. Податкові наслідки з податку на прибуток?

 Відповідно до положень пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Різниці, які виникають при коригуванні фінансового результату до оподаткування, встановлені статтями 138-140 Податкового кодексу України та не передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на суму поворотної фінансової допомоги.

Тобто, зазначені операції при визначенні фінансового результату до оподаткування відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Облік доходів підприємства здійснюється відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 ,,Дохід”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290 (далі – П(С)БО 15), а формування витрат – відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 ,,Витрати”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318 (далі – П(С)БО 16).

Витрати на демонтаж обладнання відображаються відповідно до правил бухгалтерського обліку

Чи відносять на витрати витрати по демонтажу обладнання відповідно до розділу ІІІ Податкового кодексу України?

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів.

Розділ III ,,Податок на прибуток підприємств” Податкового кодексу України не містить обмежень і спеціальних правил, що регулюють порядок оподаткування витрат.

Згідно з п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 ,,Витрати”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Таким чином, формування витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період, здійснюється виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Витрати попередніх періодів лише через виправлення помилок за попередні періоди

В 2015 році в Декларації з податку на прибуток не враховано частину витрат. Чи можна їх включити до складу витрат в Декларації за 2016 рік?

З 2015 року в податковому обліку вже немає таких понять, як податкові витрати, податок на прибуток обчислюється виходячи з бухгалтерського фінансового результату, визначеного за П(С)БО чи МСФЗ і відкоригованого на різниці, передбачені розділом ІІІ пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України.

Порядок внесення змін у вже подані податкові декларації встановлює ст.50 Податкового кодексу України.

Банк-банкрут. Як бути з коштами, які залишилася на рахунку в ньому?

Товариство на рахунку в банку мало грошові кошти в сумі 300 тис. гривень. Банк-банкрут. Чи є ці кошти сумнівною заборгованістю? Чи відносяться на витрати в податковому обліку?

З 01.01.2015 року об’єкт оподаткування податком на прибуток обчислюють на основі визначеного у бухгалтерському обліку фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), скоригованого на різниці, передбачені розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Порядок коригування фінансового результату на різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), у тому числі резерву сумнівних боргів, визначено нормами ст.139 Податкового кодексу України.

Відповідно до Закону України від 21 грудня 2016 р. №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» Податковий кодекс доповнено нормою, відповідно до якої фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості (у т. ч. за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Уточнено норму, згідно з якою фінансовий результат до оподаткування збільшується вже не на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, а в розмірі перевищення суми витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів визначено Законом України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон № 2343), відповідно до положень ст.10 якого безспірними вимогами кредиторів вважаються грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Згідно з вимогами п. 3 ст. 10 Закону № 2343 справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Платник податку на прибуток, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений у бухгалтерському обліку за останній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн. грн., має право не застосовувати коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Таке право надається не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. У подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовується (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Тобто такі підприємства мають право не коригувати фінансовий результат на суми за операціями, пов’язаними з дебіторською заборгованістю.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати (п. 11 ПБО 10).

Отже, у разі наявності рішення про незастосування коригувань фінансового результату на податкові різниці з урахуванням вимог ПБО 10 безнадійну дебіторську заборгованість може бути враховано у складі витрат.

Водночас підприємствам, у яких дохід за останній річний звітний (податковий) період перевищив 20 млн. грн., а також для платників, які добровільно прийняли рішення розраховувати податкові різниці при списанні безнадійної заборгованості, необхідно керуватись вимогами пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 та п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України.