Територіальні органи ДФС
у Львівській області

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Який із запропонованих нових наборів даних у формі відкритих даних Ви вважаєте є найбільш пріоритетним

Актуальні питання оподаткування фізичних осіб-підприємців під час «гарячої лінії» в Головному управлінні ДФС у Львівській області

31.10.2017

Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань оподаткування фізичних осіб-підприємців у 2017 році.

На запитання платників податків відповідав заступник начальника управління податків і зборів з фізичних осіб, начальник відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб та податків із самозайнятих осіб Головного управління ДФС у Львівській області Ігор Малех.

Доброго дня, Ігорю Михайловичу! Скажіть, будь ласка, якщо фізична особа - підприємець, платник єдиного податку другої групи, отримав на банківський рахунок кошти, які згодом виявились помилково перераховані. Кошти через певний період було повернено. Чи вважаються ці кошти доходом підприємця?

Відповідно до п.292.6 ст.292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Пунктом 292.11 ст.292 ПКУ визначено суми коштів, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку.

Суми коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку, не віднесено до переліку коштів, які не включаються до складу доходу платників єдиного податку.

Згідно із ст.1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями помилковий переказ – рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб’єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Отже, якщо зарахування та повернення коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, відбулося в одному звітному періоді (за умови наявності письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів), такі кошти не включаються до доходу платника єдиного податку.

У разі якщо повернення помилково зарахованих коштів на розрахунковий рахунок відбулося в наступному звітному періоді, то така фізична особа – підприємець – платник єдиного податку повинна врахувати їх у складі доходу. При цьому, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку може здійснити перерахунок доходу у звітному періоді, в якому відбулось їх повернення, лише за умови наявності документів підтверджуючих помилкове зарахування коштів, зокрема, письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів.

Чи є у 2017 році соціальна податкова пільга, яка застосовується при обчисленні податку на доходи фізичних осіб?

Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) (пп. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (пп.169.2.2 п.169.2 ст.169 ПКУ).

Разом з цим, згідно з пп.169.2.3 п.169.2 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

У 2017 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 2240 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1600 грн. х 1,4).

Які витрати фізична особа – підприємець може включити до складу витрат для обчислення податку на доходи фізичних осіб перебуваючи на загальній системі оподаткування?

Пунктом 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, а саме:

витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (п.п.177.4.1 п. 177.4 ст. 177 ПКУ);

витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі – працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розд. IV ПКУ);

обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством (п.п. 177.4.2 п. 177.4 ст. 177 ПКУ);

суми податків, зборів, які пов’язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи – підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою – підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця (п.п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ);

інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 – 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п.п. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат (п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Фізична особа-підприємець немає найманих працівників. Здійснив оплату за послуги іншому приватному підприємцеві. Чи необхідно подавати форму № 1ДФ?

Відповідно до пп. «б» п. 176.2 ст. 176 розділу IV та пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Тобто, у разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку такі виплачені доходи на користь всіх платників податків, в тому числі виплачені на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб - підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність).

Чи будуть застосовуватися штрафні санкції для фізичної особи-підприємця 2-ї групи, якщо в свідоцтві місцем провадження діяльності вказане місце його реєстрації (квартира), а фактична діяльність проводиться на території Львівської області?

Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Форма та порядок подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за № 1536/20274.

У заяві зазначаються обов’язкові відомості, зокрема місце провадження господарської діяльності (п. 298.3 ст. 298 ПКУ).

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).

До реєстру платників єдиного податку вноситься, зокрема місце провадження господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).

Фізична особа – підприємець, яка самостійно виявила бажання здійснювати діяльність на спрощеній системі оподаткування повинна дотримуватись вимог ст. 298 ПКУ та зазначати в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування обов’язкові відомості, у тому числі «Місце провадження господарської діяльності».

У разі здійснення діяльності з надання послуг у заздалегідь не визначених місцях, фізична особа – підприємець - платник єдиного податку у рядку 7 «Місце провадження господарської діяльності» заяви про застосування спрощеної системи оподаткування зазначає: «Надання послуг на території України», або зазначає конкретну територію (місто або область), на якій таким платником єдиного податку будуть надаватись послуги.

Застосування штрафних (фінансових) санкцій за невірне зазначення місця провадження господарської діяльності діючим законодавством не передбачено.

Підприємство орендує приміщення в фізичної особи-підприємця. Щомісячно перераховує йому орендну плату і відшкодування комунальних послуг. При поданні форми № 1ДФ підприємству за кодом 157 необхідно відображати всю суму перерахованих фізичній особі-підприємцю коштів чи за мінусом відшкодування комунальних послуг?

Орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст. 286 Господарського кодексу України).

Отже, основним предметом договору оренди є встановлення розміру орендної плати за користування майном. Якщо орендар самостійно не укладає договори на споживання комунальних послуг, а здійснює відшкодовування орендодавцю в частині понесених ним витрат на оплату комунальних послуг, то у договорі оренди має бути визначено порядок розрахунку вартості спожитих орендарем комунальних послуг та їх оплати (компенсації).

Враховуючи викладене вище, якщо сплата комунальних платежів передбачена договором оренди, то відшкодована орендарем сума комунальних послуг фізичній особі - підприємцю повністю включається до доходу такого платника від провадження ним діяльності з надання послуг (надання нерухомості в оренду) та повністю відображається за ознакою «157» форми №1ДФ.

Чи оформляє фізична особа - підприємець, що перебуває на спрощеній системі оподаткування (2 група) відпустку по догляду за дитиною до досягнення трьох років? Декретна відпустка закінчується 22 липня 2017 р. Фізична особа-підприємець має шість працевлаштованих найманих осіб, які виконують роботу без підприємця. Вид діяльності: роздрібна та гуртова торгівля.

Для роз’яснення цього питання Вам слід звернутися до територіального Фонду соціального страхування.