Територіальні органи ДФС
у Львівській області

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Який із запропонованих нових наборів даних у формі відкритих даних Ви вважаєте є найбільш пріоритетним

Ви запитували на семінарі

13.12.2017

Індексацію зарплати за жовтень донараховано в листопаді. Як у звіті з ЄСВ табл.  №6 відобразити цю операцію? Чи відображати в таблиці нецільову благодійну допомогу (яка не оподатковується податком)?

Таблиця 6 додатка 4 «Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації» (Звіт з ЄСВ), застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів) призначена для формування страхувальником у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у звітному місяці.

Якщо працівнику в поточному місяці здійснено нарахування індексації за попередні періоди, зазначене нарахування ЄСВ проводиться в місяці його фактичного нарахування (поточному) без віднесення до відповідних місяців, за які проведено таке нарахування.

У разі виявлення помилки, допущеної в попередніх звітних періодах, страхувальник може здійснити самостійне виправлення такої помилки в поточному Звіті з ЄСВ із застосуванням кодів типу нарахувань, передбачених п.9 р. IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. №435.

Роз’яснення з цього приводу надано в листі Державної фіскальної служби України від 03.10.2017 р. №16871/5/99-99-13-02-01-16.

Крім того повідомляємо, що за додатковими питаннями (роз`ясненнями) щодо заповнення таблиць звіту по єдиному внеску, необхідно звертатись до Пенсійного фонду України.

Щодо нецільової благодійної допомоги, то слід зазначити, що згідно з пп.170.7.3 п.170.7 ст.170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу сума нецiльової благодiйної допомоги, в тому числi матерiальної, що надається впродовж звiтного податкового року сукупно в розмiрi, що не перевищує мiсячного прожиткового мiнiмуму, чинного для працездатної особи на 01 сiчня звiтного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (відповідно не підлягає відображенню в таблиці).

У 2017 р. ця сума становить 2240 гривень. Якщо фактично надана сума матерiальної допомоги перевищує встановлене обмеження, то сума перевищення пiдлягає оподаткуванню.

Підприємство придбало 10 новорічних подарунків (наприклад: цукерки «Світоч») вартістю 100 гривень. Видано наказ про забезпечення подарунками працівників (10 осіб). Подарунки видано згідно з відомістю з ідентифікацією осіб. Чи необхідно утримувати податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), військовий збір і нараховувати ЄСВ? Як відобразити в формі № 1-ДФ? Підприємство приватне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», із змінами та доповненнями, базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  для роботодавців - підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Складові фонду оплати праці визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. №5 (далі – Інструкція № 5).

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 р. № 1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Перелік).

Відповідно до п.3.23 розд. ІІІ Інструкції № 5 та п.8 розд.I Переліку вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників не належать до фонду оплати праці та не є базою для нарахування єдиного внеску.

Враховуючи зазначене, не є базою нарахування єдиного внеску вартість дитячих новорічних подарунків, придбаних за рахунок коштів роботодавця.

Відповідно до п.п.165.1.39 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 01 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2017 році – 800,0 гривень).

Вартість дарунків, яка не перевищує 25 відс. однієї заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «160». Якщо вартість дитячих новорічних подарунків та квитків, яка надається платнику податків, перевищує у 2017 році – 800,0 грн., то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс., 1,5 відс. військовим збором та ЄСВ та відображається у податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою доходу «126», як додаткове благо.

Фізична особа-підприємець (2 група) працевлаштував інваліда. Який відсоток ЄСВ йому нараховувати: 22 чи 8,41%?

Ставка ЄСВ, який сплачують за рахунок роботодавця, становить 22% (ч.5 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі –Закон № 2464-VI)). Підприємства, установи та організації, де працюють інваліди, застосовують до їхнього доходу ставку ЄСВ 8,41%. Але ця ставка не розповсюджується на підприємців (ФОП), у яких працюють працівники-інваліди (тобто, ставка складає 22%).

Працівниця звільняється під час декретної відпустки. Їй нарахована невикористана відпустка в розмірі менше мінімальної заробітної плати. Чи потрібно донараховувати ЄСВ до розміру мінімального страхового внеску? Робочих днів в неї немає.

Пунктом 1 частини першої ст.7 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464), визначено, що базою нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N108/95-ВР «Про оплату праці», із змінами та доповненнями, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Cума єдиного внеску розраховується як добуток ставки єдиного внеску та розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано:

дохід, що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, та ставки єдиного внеску у разі нарахування;

заробітної плати (доходів) найманому працівнику, який частину місяця перебував у відпустці без збереження заробітної плати;

заробітної плати (доходів) найманому працівнику, який частину місяця перебував у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Обов’язок нарахування єдиного внеску з мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи також передбачено і у разі, коли працівник працював неповний місяць (перебував на лікарняному, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами).

Однак, сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої у поточному місяці заробітної плати незалежно від її розміру у разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи.

Розяснення з цього приводу надано в листі Державної фіскальної служби України від 29.01.2016 р. №1394/5/99-99-17-03-03-16.

З 01 січня 2017 року ФОП на 3 групі здійснював заборонену на єдиному податку діяльність (щомісяця приходили кошти від здавання в оренду житлового приміщення прощею більшою, ніж 120 м2). Паралельно ФОП здійснював свою дозволену діяльність. Обидва види діяльності оподатковував за ставкою 5%. В разі виявлення даного правопорушення у листопаді яка процедура нарахування штрафів, податків за період з 01 січня 2017 року?

Підпунктом 291.5.3 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

Згідно з Узагальнюючою податковою консультацією щодо порядку визначення складу доходів суб’єктів господарювання – фізичних осіб – платників єдиного податку, затвердженою наказом ДПС України від 24.12.2012 №1183, кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку з врахуванням вимог ст. 292 ПКУ.

З огляду на зазначене, фізична особа – підприємець, що здійснює діяльність з надання в оренду власної нерухомості, площа якої перевищує норми, встановлені п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, не може застосовувати спрощену систему оподаткування як платник єдиного податку .

Оподаткування таких коштів здійснюється на підставі п.п. 4 п. 293.4 ст. 293 ПКУ за встановленою ставкою єдиного податку у розмірі 15 відсотків до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Крім того, такий платник єдиного податку зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Новостворена юридична особа обрала керівника, про що складено протокол. Діяльність ще не розпочалась. Чи потрібно подавати повідомлення про прийняття на роботу, якщо керівнику зарплата не призначалась (без нарахування заробітної плати)?

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі за текстом – Постанова №413) визначено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Відповідно до Постанови № 413 інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», із змінами та доповненнями.

Для виконання порядку повідомлення Державній фіскальній службі про прийняття працівника на роботу, необхідна наявність наступних обставин:

- існування юридичної особи, на роботу до якої приймається працівник;

- об’єктивна можливість подання повідомлення до початку роботи працівника;

- подання повідомлення за формою, передбаченою Порядком № 413.

Відповідно до ч.4 ст.87 Цивільного Кодексу України юридичнa особa вважaється створенoю з дня її дeржавної реєстрації.

Державна реєстрація юридичної особи здійснюється, зокрема, на підставі: Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи (Наказ Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5); Наказу Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

При здійсненні державної реєстрації юридичної особи, державний реєстратор зобов'язаний внести відомості до Єдиного державного реєстру (далі – ЄДР) стосовно керівника юридичної особи, що створюється.

Без внесення до ЄДР ідентифікаційних даних про керівника державна реєстрація юридичної особи не відбувається.

Отже, з дня державної реєстрації новостворюваної юридичної особи, в ЄДР наявні відомості про її керівника, що вважаються достовірними.

Таким чином, початком роботи керівника юридичної особи є день внесення державним реєстратором відомостей про нього до ЄДР.

Враховуючи вищевказане, робимо висновок, що при здійсненні державної реєстрації новоствореної юридичної особи територіальні органи Державної фіскальної служби України повідомлені про факт створення юридичної особи та особу її керівника.

Фізична особа-підприємець платник єдиного податку другої групи отримав рішення про скасування свідоцтва платника єдиного податку на підставі недоплати єдиного податку протягом двох кварталів. Перевірка не проводилась. Чи законне рішення?

Відповідно до п.п. 3 п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та  може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.

Згідно з п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів виключення з реєстру платників єдиного податку відбувається в останній день другого із двох послідовних кварталів, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.

Якщо платник податків вважає, що контролюючим органом було невірно визначено відсутність/наявність податкового боргу, він може оскаржити рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку як в адміністративному, так і в судовому порядку. На час оскарження зазначеного рішення у суб’єкта господарювання відсутні підстави для застосування спрощеної системи оподаткування.

Чи обов’язково сплачувати авансові внески з податку на доходи фізичних осіб фізичним особам - підприємцям на загальній системі оподаткування?

Пунктом 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування подають річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Таким чином, фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування заповнює та подає додаток Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» разом з податковою декларацією, незалежно від результатів здійснення підприємницької діяльності. Якщо протягом звітного періоду дохід від підприємницької діяльності не отримувався, то відповідні рядки додатку та податкової декларації прокреслюються.

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ (п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Податкова декларація про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року N821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року N 859» введена в дію з 01 січня 2017 року.

Адвокатське об’єднання може оплатити членські внески до спілки Адвокатів за своїх членів? Якщо так, чи підлягають вони оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором?

Відповідно до п.163.1 ст.163 розд. ІV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування платника податку (як резидента так і нерезидента) є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Підпунктом 14.1.47 п.14.1 ст.14 ПКУ встановлено, що додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV ПКУ).

Згідно пп.164.2.20 п.164.2 ст.164 ПКУ  до бази оподаткування включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді інших доходів, крім зазначених у ст.165 ПКУ.

Згідно з пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПКУ податковий агент зобов’язаний, зокрема, нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розд. ІV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.

Згідно з п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Також, згідно з пунктом 16¹ підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України вказаний дохід підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Враховуючи зазначене вище, членські внески, сплачені за своїх працівників, вважаються додатковим благом та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (18 відс.) та військовим збором (1,5 відс.).