Територіальні органи ДФС
у Львівській області

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Який із запропонованих нових наборів даних у формі відкритих даних Ви вважаєте є найбільш пріоритетним

Ви запитували під час семінару 22 лютого 2018 року щодо оподаткування фізичних осіб-підприємців та громадян

01.03.2018

Ви запитували під час семінару 22 лютого 2018 року щодо оподаткування фізичних осіб-підприємців та громадян.

Чи необхідно фізичним особам-підприємцям, які є власниками перукарень, кафе, мийок автомобілів подавати Декларацію з рентної плати за водокористування у 2018 році? Чи лише тим, що мають свердловини?

Відповідно до п. 110 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797 - VII «Про внесення змін до «Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» з 1 січня 2018 року до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу внесено зміни в частині визначення кола платників рентної плати за спеціальне використання води, а саме:

обов’язок платника з рентної плати покладено на суб’єктів господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів без надання преференцій бюджетним установам, що належать до первинних водокористувачів.

Згідно з частинами другою та третьою ст. 42 Водного кодексу від 06 червня 1995 року N 213/95-ВР, із змінами та доповненнями, водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Спеціальним водокористуванням є забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів (ст. 48 Водного кодексу).

Таким чином, з 1 січня 2018 року вторинні водокористувачі не є платниками рентної плати за спеціальне використання води. Вторинні водокористувачі, які отримують воду згідно з договором на поставку води, та були платниками рентної плати за спеціальне використання води, востаннє визначають податкові зобов’язання за IV квартал 2017 року та подають декларації разом з Додатком (ами) 5 наростаючим підсумком з початку року за 2017 рік.

За наступні податкові періоди вторинні водокористувачі не подають декларації разом з Додатком 5. При цьому заява про виключення з переліку платників рентної плати за спеціальне використання води до контролюючих органів не подається.

Чи є змога відображати доходи, отримані фізичною особою-нерезидентом, в формі № 1ДФ без ідентифікаційного коду?

Фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу (п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов’язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім’ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред’явити паспорт.

Про одержані фізичними особами доходи та сплачені з них суми податку податкові агенти зобов’язані повідомити контролюючі органи за формою № 1ДФ.

У графі 2 форми № 1ДФ «Податковий номер або серія та номер паспорта» обов’язково відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи.

Отже, податковий агент має право виплачувати дохід фізичним особам, які мають реєстраційний номер облікової картки платника податків, і громадянам України, у паспортах яких є відмітка про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Нагадаємо, що неподання, подання з порушенням строків, не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками звітності про суми доходів (якщо ці дані або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань) тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень, за повторні дні протягом року – 1020 гривень.

Які особливості сплати плати за землю фізичною особою підприємцем-платником єдиного податку?

Відповідно до пп. 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), підприємці-платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товарного виробництва.

Чи обов’язково сплачувати квартальні авансові внески з податку на доходи фізичних осіб на загальній системі оподаткування?

Відповідно до п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Працівнику надано поворотну фінансову допомогу. Які наслідки, якщо її повернення буде здійснено в негрошовій формі?

Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Правовою основою для отримання позики або поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються статтями 1046 - 1053 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Зокрема, ст. 1046 ЦКУ встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передавання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦКУ позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 533 ЦКУ грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як нараховується податок на доходи фізичних осіб з доходу в негрошовій формі?

Відповідно до п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100: (100-Сп),

де К - коефіцієнт;

Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У 2017 році отримав гонорар як фізична особа у розмірі 23 євро, податок сплачено, є довідка про сплату 18%, чи необхідно подавати декларацію?

Статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», із змінами та доповненнями, визначено, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України. Крім того, гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є законним платіжним засобом в Україні відповідно до статті 99 Конституції України та статті 3 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», із змінами та доповненнями.

Щодо іноземної валюти як засобу платежу, то вона може використовуватись лише за певних обмежень, і розрахунки (платежі) резидентів у ній здійснюються тільки на підставі ліцензії Національного банку України.

У випадку коли гонорар отримано від податкового агента-резидента, то згідно із пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок та військовий збір.

Відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених цим розділом.

А у випадку, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, то відповідно до п. 170.11 ст. 170 ПКУ, сума такого доходу включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача.

Враховуючи вказане вище, фізичні особи - резиденти у випадку одержання іноземних доходів зобов'язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня 2018 року за 2017 рік.

Громадська організація надає міні-гранти фізичним особам на виконання проекту в розмірі 10000 гривень згідно з поданими заявами. З них 5000 витрачається на проїзд, проживання і харчування учасників проекту, інші 5000 − матеріальні витрати: оренда приміщення для проведення заходу, обладнання, канцтовари. Яку суму оподатковувати податком на доходи фізичних осіб і військовим збором, і як саме?

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), відповіднодо до п.п. 165.1.4 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються з урахуванням п. 170.7 ст. 170 ПКУ, зокрема іншими неприбутковими організаціями (крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ) та благодійними фондами України, статус яких визначається відповідно до закону, на користь отримувачів таких виплат, крім будь-яких виплат або відшкодувань членам керівних органів таких організацій або фондів та пов’язаним з ними фізичним особам.

Відповідно до п.п. 170.7.1 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку благодійна, у тому числі гуманітарна допомога (далі – благодійна допомога), яка надходить на його користь у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) та відповідає вимогам, визначеним п. 170.7 ст. 170 ПКУ.

Для цілей оподаткування благодійна допомога поділяється на цільову та нецільову.

Цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.

Підпунктом 170.7.4 п. 170.4 ст. 170 ПКУ встановлено перелік цільової благодійної допомоги, яка надається резидентами – юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості), що не включається до оподатковуваного доходу платника податку.

Водночас, згідно з п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2018 році – 2470 грн.).

Благодійник - юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності.

У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної чи юридичної особи платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2018 році – 2470 грн.) та сплатити 18 відсотків податку на доходи фізичних осіб та 1,5 відсотка військового збору від суми перевищення.

Донарахування єдиного соціального внеску (даліЄСВ) до мінімального за попередній період (після подання лікарняного за попередні місяці). Як показати в звіті ЄСВ?

Для працівника (за основним місцем роботи), у якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці, єдиний внесок, у місяці початку лікарняного, нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою (сума лікарняних буде визначена після надання листка непрацездатності).

Якщо після розподілу лікарняного (суми допомоги по тимчасовій непрацездатності відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, виникає потреба за минулий місяць (місяці) донарахувати єдиний внесок виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Щодо питання заповнення таблиці 6 додатку 4, то відповідно до спільного листа Міндоходів та Пенсійного фонду України від 27.12.2013 №21052/5/99-99-17-03-01-16, від 27.12.2013 №36398/05.10 «Про надання роз'яснень щодо єдиного внеску» ведення Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, питання заповнення таблиць 5 - 9 додатку 4 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в компетенції органів Пенсійного фонду України.