Територіальні органи ДФС
у Львівській області

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Ви здійснюєте завантаження (перегляд) наборів даних у формі відкритих даних з розділів:

Ви запитували на семінарі

10.04.2018

Підприємство помилково сплатило 4000 гривень на бюджетний рахунок замість свого електронного рахунку з ПДВ. Звернулися письмово, щоб з бюджетного рахунку було перераховано кошти на рахунок з ПДВ. Гроші були перераховані. Зараз вони знаходяться на рахунку, але на цю суму податкові накладні не реєструються. Як повернути ці кошти? Подали додаток 4 до декларації, але фахівці фіскальної служби стверджують, що зможуть повернути лише суму в межах реєстраційного ліміту. Як повернути кошти на поточний розрахунковий рахунок?

Правові основи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ регулюються статтею 2001 Кодексу та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року N 569.

З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку (пункт 2001.5 статті 2001 Кодексу).

Сума податку (Сума Накл), на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, обчислюється автоматично за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 Кодексу.

Показники формули, визначеної пунктом 2001.3 статті 2001 Кодексу, перераховуються автоматично при реєстрації в ЄРПН податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних, митних декларацій, податкових декларацій та ін.

Отже, СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до статті 2001 Кодексу та Порядку № 569, і не допускає ручного втручання в її роботу.

Показник (Сума Перевищ), який є складовою формули, визначеної пунктом 2001.3 статті 2001 Кодексу, є сумою перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН. Зазначений показник обраховується з 1 липня 2015 року.

Детальний порядок обрахунку реєстраційної суми та її складових наведено у пункті 9 Порядку N 569.

Щодо порядку повернення коштів з електронного рахунку платника податку на його поточний рахунок, повідомляємо, що механізм повернення таких коштів визначено пунктом 200 1.6 статті 2001 Кодексу і пунктом 21 Порядку № 569, де зазначено:

- якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати контролюючому органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок платника податку, реквізити якого зазначаються в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку, або до бюджету в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року.

При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися за відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих в Реєстрі, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих в податковій звітності з податку у цьому звітному періоді.

Чи потрібно нараховувати ПДВ при списанні повністю замортизованих нематеріальних активів?

Чи нараховується ПДВ при списанні (закінченні терміну використання) нематеріальних активів, зокрема цифрових ключів?

Пунктом 34 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 №242, передбачено, що нематеріальний актив списується з балансу у разі неможливості отримання підприємством надалі економічних вигід від його використання.

При здійсненні операцій із списання нематеріального активу у зв’язку з неможливістю отримання надалі економічних вигід від його використання, платник податку повинен врахувати норми п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України та нарахувати податкові зобов’язання.

Підприємство придбає матеріали та запчастини до офісної техніки, а продає послуги з ремонту техніки. Чи є це критерієм ризику?

Відповідно до п. 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок № 117) ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту ,,а”/,,б” пункту 185.1 статті 185, підпункту ,,а”/,,б” пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.

Податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій:

- обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

- відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі на дату складання такої податкової накладної / розрахунку коригування;

- відсутність на дату складання податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб'єкта господарювання, який реєструє податкову накладну на товар (пальне) із кодами УКТ ЗЕД згідно з пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу;

- розрахунок коригування складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до ДКПП - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, який поданий на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Розрахунок коригування до помилково зареєстрованої податкової накладної з причиною коригування «виправлення помилки» відхилено ДФС. Яку з 22.03.2018 р. в такому випадку ставити причину коригування?

За загальновстановленими правилами податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань з ПДВ платника ПДВ - постачальника товарів/послуг, визначених відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу (за правилом "першої події").

Розрахунок коригування до податкової накладної може складатися у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Порядок складання розрахунку коригування до податкової накладної визначено пунктом 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 N 1307, у якому, зокрема, зазначено, що виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера не допускається.

Таким чином, помилка у даті складання податкової накладної не може бути виправлена шляхом подання розрахунку коригування до такої податкової накладної.

Податкова накладна, складена платником ПДВ за операцією з постачання товарів/послуг із зазначенням іншої дати, ніж дата виникнення "першої події" за такою операцією, може бути визначена платником як така, що зайво складена.

Платник податку має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, яка визначена ним як зайво складена, із зазначенням у ньому усіх числових показників зі знаком "-".

Такий розрахунок коригування складається на дату виявлення факту зазначення неправильної дати в податковій накладній; може бути складений тільки до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

Зважаючи на те, що розрахунок коригування до податкової накладної, визнаної платником податків як зайво складена, передбачає зменшення її числових показників, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН з дотриманням визначених Кодексом термінів реєстрації платником податку, вказаним в зайво складеній податковій накладній як покупець (отримувач) товарів/послуг.

Отже, у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації їх в ЄРПН, платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної. Такий розрахунок коригування відповідно до п. 22 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю).

При цьому у полі «Дата складання» зазначається «поточна» дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку щодо зайво складеної податкової накладної, а у графі 2 такого розрахунку зазначається: «Виправлення помилки».

Складення та реєстрація розрахунку коригування до податкової накладної, визнаної платником податку як зайво складена, не позбавляє платника податку обов'язку скласти податкову накладну за операцією з постачання товарів/послуг із зазначенням у такій податковій накладній дати складання, що відповідає даті настання "першої події" за такою операцією.

Така податкова накладна підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН таким платником податку з дотриманням визначених Кодексом термінів реєстрації.

Крім цього, слід зазначити, що при відхиленні ДФС реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН  у Квитанції №2 зазначають причини відсутності реєстрації у ЄРПН.

Серед заблокованих податкових накладних є накладні, по яких зазначено причину блокування: виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 8538, 8537, і т. д.

Ці товари придбані в різних постачальників в різні періоди. Якщо подавати всі документи згідно з переліком ДФС (договори, документи про оплату, доставка, зберігання, продаж, транспортування тощо), то разом близько 50-70 додатків, які система не сприймає. Як їх подати, щоб не було відмови?

Згідно з п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова) передбачено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача — платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Постанови визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України „Про електронний цифровий підпис”, „Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

ДФС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв’язку ДФС, якими можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

В 2015 році станом на 01 липня залишилася сума переплати з ПДВ (сума сплачена митним органам). Як повернути цю суму на ПДВ рахунок?

Згідно з п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ та ст. 301 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі – МКУ), крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування ПДВ у порядку, визначеному п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ).

Враховуючи те, що при ввезені товарів на митну територію України сума ПДВ сплачується не з електронного рахунку, а безпосередньо з розрахункового рахунку платника податку, то повернення коштів, надміру сплачених під час ввезення товарів на митну територію України, здійснюється на поточний рахунок платника податків в установі банку.

За листопад-грудень в підприємства було зупинено реєстрацію 160 ПН та 2 РК, по частині були подані документи до 30.12.2017 р., більшість з яких була зареєстрована до 15.01.2018 р., по деяких повторно було відмовлено в реєстрації, по них були надіслані скарги в ДФС України і до сьогодні немає жодної відповіді. Що робити, які заходи вчинити, щоб такі ПН були зареєстровані? Що робити з заблокованими ПН за листопад, по яких документи не подавалися до 30.12.2017 р.? Які заходи можна вчинити, які документи подати, щоб зменшити ризик блокування ПН по основному виду господарської діяльності?

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 ,,Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних” (далі – Постанова № 117) платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», та які станом на 01 грудня 2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується Постановою № 117.

Для зменшення випадків зупинки реєстрації податкових накладних встановлено «відсікаючий критерій» 3% та поріг обсягу постачання за місяць у розмірі 500 тис. грн.  Для малого та середнього бізнесу запроваджено показники позитивної податкової історії. Податкові накладні з ризиковою операцією по платниках з позитивною податковою історією зупинятися не будуть. Щодо переліку показників та коефіцієнтів, що визначають позитивну податкову історію платника податку, то ДФС України за погодженням з Міністерством фінансів України затверджено показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків.

Оскарження рішень контролюючих органів регламентує стаття 56 Податкового кодексу України.

За результатами розгляду скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової/накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, та надсилає його платнику податку у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України ,,Про електронний цифровий підпис”, ,,Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Про залишення скарги без розгляду комісія ДФС з питань розгляду скарг повідомляє платнику податку із зазначенням обґрунтованих причин у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу. Якщо рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Коли нараховуються умовні податкові зобов’язання при продажу квартир (звільнені від оподаткування ПДВ) – підписання попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна чи остаточного договору?

Згідно з частиною першою статті 655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.п. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання житла (об’єктів житлового фонду), крім їх першого постачання.

У цьому підпункті перше постачання житла (об’єкта житлового фонду) означає, зокрема  першу передачу готового новозбудованого житла (об’єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника.

Операції з наступного постачання такого житла є другим постачанням для цілей підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, які звільняються від оподаткування ПДВ.

Разом з цим слід зазначити, що відповідно до абзацу "б" пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до статті 197 розділу V ПКУ. У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ база оподаткування ПДВ за товарами/послугами визначається виходячи з вартості їх придбання (пункт 189.1 статті 189 розділу V ПКУ).

Як правильно заповнювати додаток 2 до податкової декларації з ПДВ у разі неточного найменування послуги у податковій накладній? Чи вважається помилкою, якщо одиниця виміру у податковій накладній - гривня із кодом 2434, а не послуга, якщо в номенклатурі послуга?

Якщо після складання та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної платник податку виявляє помилку в номенклатурі товарів/послуг (назві товарів/послуг, коді УКТ ЗЕД/ДКПП), він складає розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому зі знаком «–» зазначає показники щодо товарів/послуг, номенклатура та/або код УКТ ЗЕД/ДКПП) яких виправляється. При цьому у графі 1 такого розрахунку коригування в обов’язковому порядку вказується № за порядком рядка податкової накладної, що коригується.

Для додавання правильної товарної позиції, якої не було у податковій накладній, яка коригується, в розрахунку коригування до такої податкової накладної в окремих рядках зазначаються показники номенклатури (назва товарів/послуг, код УКТ ЗЕД/ДКПП) товарів/послуг, що додаються (виправлені товарні позиції).

При цьому, у графі 1 такого розрахунку коригування таким виправленим товарним позиціям присвоюються нові чергові порядкові номери рядків, яких не було в податковій накладній, що коригується.

У графі 2 розрахунку коригування у всіх рядках, які заповнюються у зв’язку із виправленням номенклатури товарів/послуг та/або коду УКТ ЗЕД/ДКПП, зазначається причина коригування – «зміна номенклатури».

Якщо зареєстровано податкову накладну з неправильним ІПН, терміни реєстрації прострочені, чи є варіант коригування, чи штраф?

Відповідальність платників за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН встановлено статтею 1201 Кодексу.

Таке порушення тягне за собою накладення на платників ПДВ, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірах, визначених пунктом 1201.1 статті 1201 Кодексу.

Виправлення помилки, допущеної в індивідуальному податковому номері (далі – ІПН) покупця податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється наступним чином:

1) продавець повинен скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної з урахуванням таких особливостей:

у заголовній частині зазначаються дані із заголовної частини податкової накладної з помилкою (тобто з помилковим ІПН), а в табличній частині зазначається зі знаком «-» обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній;

у полі «Дата складання» зазначається «поточна» дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку у ІПН покупця;

2) такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку, чий «невірний» ІПН, був зазначений у графі «ІПН покупця» податкової накладної, до якої складається такий розрахунок коригування;

3) продавець повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН другу податкову накладну із урахуванням таких особливостей:

реквізити заголовної частини зазначаються без помилок, тобто у полі «ІПН покупця» зазначається правильний ІПН покупця;

у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця, тобто дата складання податкової накладної із «невірним» ІПН;

такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера податкової накладної із «невірним» ІПН покупця;

в табличній частині такої податкової накладної зазначаються обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній із «невірним» ІПН.


Чи сплачується рентна плата за використання води у 2018 році вторинними користувачами?

Відповідно до п. 110 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797 - VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» з 01.01.2018 до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесено зміни в частині визначення кола платників рентної плати за спеціальне використання води, а саме: обов’язок платника з Рентної плати покладено на суб’єктів господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів без надання преференцій бюджетним установам, що належать до первинних водокористувачів.

Таким чином з 01.01.2018 вторинні водокористувачів не є платниками рентної плати за спеціальне використання води.